Собаки-вояки на службі Короля
Засновник Школи військових собак Едвін Готенвілль Річардсон (1863–1948) запевняв, що собаки вміють читати людські думки й здатні відганяти злих духів.
Британське військове керівництво ставилося до офіцера як до дивака, та Річардсон попри глузування командування наполягав на необхідності створення Кінологічних сил. На жаль, навіть лист знайомого генерала до військового міністра не допоміг.
З початком Першої світової війни ситуація не покращилася, тож у 1915 році майор Річардсон написав до New York Times про досвід Німеччини, яка на той час мала у війську близько 6000 собак: «Німці визнали цінність собак у бою. Шкода, що це не зробили у французькій та англійській арміях».
Справа зрушилася з місця. Сотні підрозділів надсилали запити на собак-вояків. Річардсон платив безробітним з власної кишені, щоби ті імітували поранених на полі бою під час тренувань (врешті, поліція почала приводити волоцюг), а британці віддавали своїх собак на війну.
Після звернення про потребу в собаках одна жінка написала: «Я віддала свого чоловіка та своїх синів, а тепер, якщо це потрібно, я віддаю свого собаку».
Наприкінці війни командування видало наказ про обов’язкову присутність військових собак у кожному підрозділі, який виконує бойові задачі. Річардсон з прикрістю писав: «Собаки мають бути напоготові ще до початку війни».
Видавництво «Астролябія» готує до друку українське видання роману Саймона Толкіна «Нічийна земля», який він присвятив книгу своєму дідові — Джону Толкіну, учасникові битви на Соммі.
Книгу вже сьогодні можна передзамовити на сайті Видавництва «Астролябія» за доброю ціною.
